Співвідношення міжнародного кримінального права та національного кримінального права в умовах російсько-української війни

Abstrakt

Російсько-українська війна актуалізувала питання про відповідаль- ність за розв’язання агресивної війни та участь у ній. Не заперечуючи визначну роль у виконанні цього завдання засобів міжнародного кри- мінального права, якомога ширше використовувати і засоби національ- ної кримінальної юстиції. У статті вказані як фактори, які об’єднують ці дві галузі права, так і ті, що визначають відмінності між ними. Охарактеризовані традиційні напрямки взаємодії між національним та міжнародним кримінальним правом, серед яких: а) залучення можливостей національних правових систем до протидії злочинам, необхідність встановлення відповідаль- ності за які визнана в міжнародних угодах; б) встановлення на міжна- родно-правовому рівні вимог (обмежень) для застосування криміналь- но-правової репресії у національних системах кримінальної юстиції; в) пряме використання ресурсів міжнародної спільноти для криміна- лізації та пеналізації певних діянь та реалізації кримінальної відпові- дальності. Наведені аргументи на користь того, що в умовах російської агресії проти України, слід переглянути традиційні підходи щодо співвідно- шення міжнародного і національного кримінального права, зокрема в аспекті використання імунітетів, якими прийнято послуговуватися в міжнародному праві: функціонального імунітету представників дер- жави та імунітету комбатанта.