Ivan Krypiakevych: Constructing an Autobiography
DOI:
https://doi.org/10.12775/KlioPL.2025.12Keywords
Ivan Krypiakevych (1886–1967), autobiography, Galicia, Lviv, Ukrainian historiography, university, USSRAbstract
The article analyses the autobiographical strategies of Ivan Krypiakevych (1886–1967), a Ukrainian historian and public figure, researcher of Ukrainian history, who lived a long life and built a relatively successful career, starting it in the Habsburg Empire and ending it in the Soviet Union. The political transformations of the twentieth century left their mark not only on the scholar’s worldview but also on his distinct ego narratives. This article pays particular attention to the author’s subjectivity, who lived and worked in a totalitarian society. Through an in-depth analysis of autobiographies and questionnaires with biographical data written by the scholar, most often to obtain or keep his job, but sometimes also to save his own life, we can see how the historian not only retrospectively explained events or adapted his biography to changing political realities, but also left room for manoeuvre in his relations with the authority. Analysing the drafts of these documents alongside other ego-sources, such as diaries, memoirs and activity reports (the latter covering 1941–1944), the article traces how Krypiakevych constructed and presented his official biography. It also raises questions of the possibilities and limitations of using autobiographies, particularly Soviet ones, as a source for reconstructing the biographies of intellectuals.
References
Друковані джерела
Визволення Львова, «Вільне Слово», 16 VII 1941
Л. Винар, Листи Івана Крип’якевича до Олександра Оглобина, в: Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві, відп. ред. Я. Ісаєвич, упоряд. Ф. Стеблій, Львів 2001 (Україна. Культурна спадщина, національна свідомість, державність, 8)
Л. Войтович, І. Паршин, Епоха Богдана Хмельницького в дослідженнях Івана Крип’якевича, в: І. Крип’якевич, Студії над державою Богдана Хмельницького, Львів 2024
І. Заболотна, Гімназійний щоденник Івана Крип’якевича 1903–1904 років, «Український архео графічний щорічник» 2007, вип. 12.
І. Золотар, Юрій Полянський. Проблема однієї біографії, «Інтерактивний Львів» (онлайн, дата доступу: 16 II 2025): <https://lia.lvivcenter.org/uk/themes/reherit/polyanskyi>
Інститут історії України Національної академії наук України. Документи і матеріали. 1936–1991, кн. 1: 1936–1947, відп. ред. В.А. Смолій, Київ 2011
О. Іщук, Н. Ніколаєва, Реакція львівської інтелігенції на розгрома історичної школи Михайла Грушевського у 1946 р., Київ 2007
І. Крип’якевич, Студії над державою Богдана Хмельницького, Львів 2024
Р. Крип’якевич, Михайло Грушевський та Іван Крип’якевич (За матеріалами неопублікованого листування й мемуарів), в: Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві, відп. ред. Я. Ісаєвич, упоряд. Ф. Стеблій, Львів 2001 (Україна. Культурна спадщина, національна свідомість, державність, 8)
В. Кубійович, Мені 70, Париж–Мюнхен 1970
Н. Мудра, 1940-ві роки в житті родини Крип’якевичів, в: Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві, відп. ред. М. Литвин, упоряд. Ф. Стеблій, Львів 2016 (Україна. Культурна спадщина, національна свідомість, державність, 28)
Наукові контакти М. Кордуби та І. Крип’якевича (на основі взаємного листування учених), в: Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві, відп. ред. М. Литвин, упоряд. Ф. Стеблій, Львів 2016 (Україна. Культурна спадщина, національна свідомість, державність, 28)
Ф. Стеблій, Курс лекцій Івана Крип’якевича з української історіографії у Львівському таємному університеті (1920–1923), в: Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві, відп. ред. М. Литвин, упоряд. Ф. Стеблій, Львів 2016 (Україна. Культурна спадщина, національна свідомість, державність, 28)
Стенограма запису спогадів д-ра історичних наук, зав. Відділу Інституту історії України АН УРСР у м. Львові проф. Крип’якевича Івана Петровича, в: Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві, відп. ред. М. Литвин, упоряд. Ф. Стеблій, Львів 2016 (Україна. Культурна спадщина, національна свідомість, державність, 28)
Український народе!, «Голос Підкарпаття», 7 XI 1943
Przyłączenie dystryktu Galicja do Generalnego Gubernatorstwa – uroczystości. Gubernator Hans Frank wita się z burmistrzem Lwowa – Polańskim. W tle widoczni przedstawiciele władz cywilnych i duchowieństwo, світлина, 1 VIII 1941, Narodowe Archiwum Cyfrowe, 2-2723: <https://www.szukajwarchiwach.gov.pl/jednostka/-/jednostka/5981246/obiekty/446225#opis_obiektu> (дата доступу: 16 II 2025)
Література
Л.-М. Бліхарська, Компроміс заради можливості: Іван Крип’якевич і перша радянська окупація Галичини (1939–1941), «З історії західноукраїнських земель» 2024, вип. 20
Я. Дашкевич, Боротьба з Грушевським та його школою у Львівському університеті за радянських часів, «Український історик» 1996, ч. 1–4 (128–131)
Я. Дашкевич, Іван Крип’якевич – Історик України, в: І. Крип’якевич, Історія України, Львів 1990
І. Заболотна, Археографічна діяльність та джерелознавчі студії І.П. Крип’якевича, автореферат дисертації на здобуття ступеня кандидата історичних наук, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київ 2005
О. Зайцев, Українська народна трудова партія (1919–1925), «Україна модерна» 2002, ч. 7
В. Качмар, О. Сухий, Історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка у перші повоєнні роки (1944–1953): викладачі та студенти, «Проблеми гуманітарних наук. Збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія „Історія”» 2023, вип. 12/54
Н. Клименко, Іван Крип’якевич: культурно-просвітницька діяльність на Волині та Холмщині під час Першої світової війни, «Література та культура Полісся» 2007, вип. 39
Н. Клименко, Культурно-просвітницька діяльність Івана Крип’якевича (1886–1967 рр.), автореферат дисертації на здобуття ступеня кандидата історичних наук, Київський міський педагогічний університет ім. Бориса Грінченка, Київ 2009
Н. Клименко, Штрихи до педагогічної діяльності академіка І.П. Крип’якевича, «Український історичний журнал» 2008, № 2
Я. Кондрач, Військово-історичні дослідження Івана Крип’якевича (1886–1967), автореферат дисертації на здобуття ступеня кандидата історичних наук, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львів 2007
І. Крип’якевич, Автобіоґрафія холмського священика з першої половини ХІХ віка, «Записки Наукового товариства імені Шевченка» 1906, Р. 15, т. 73
І. Крип’якевич, Де був Демян тисяцьким. Причинки до історії урядів в Галичині XIII, «Записки Наукового товариства імені Шевченка» 1905, Р. 14, т. 67
І. Крип’якевич, Історія України, Львів 1990
І. Крип’якевич, Львівська Русь в першій пол. XVI віку, «Записки Наукового товариства імені Шевченка» 1907, Р. 16, т. 77–79
І. Крип’якевич, Матеріали до історії торговлі Львова, «Записки Наукового товариства імені Шевченка» 1905, Р. 14, т. 65
І. Крип’якевич, Русини властителї у Львові в першій пол. XVI в., в: Науковий збірник присвячений професорови Михайлови Грушевському учениками й прихильниками з нагоди Його десятилїтньої наукової працї в Галичинї (1984–1904), Львів 1906
Т. Литвин, Іван Крип’якевич як книгознавець, автореферат дисертації на здобуття ступеня кандидата історичних наук, Національна академія наук України, Національна бібліотека України ім. Володимира Вернадського, Київ 2008
Матеріали до історії української козаччини видані під загальною редакцією Михайла Грушевського, т. 1: Документи по рік 1631, зібр. і вид. І. Крип’якевич, Львів 1908 (Жерела до історії України-Руси, 8).
Науковий збірник присвячений професорови Михайлови Грушевському учениками й прихильниками з нагоди Його десятилїтньої наукової працї в Галичинї (1984–1904), Львів 1906
О. Рубльов, Іван Петрович. До історії співпраці Івана Крип’якевича з установами ВУАН, в:, Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві, відп. ред. Я. Ісаєвич, упоряд. Ф. Стеблій, Львів 2001 (Україна. Культурна спадщина, національна свідомість, державність, 8)
О. Скрипник, Гарвардські студії Омеляна Пріцака... під кутом зору КГБ УССР, «Історична правда» (онлайн), 29 V 2024 (дата доступу: 8 II 2025): <https://www.istpravda.com.ua/articles/2024/05/29/163959/>
І. Холмський, Історія України, Нью Йорк–Мюнхен 1949 (Бібліотека Українознавства, 2)
М. Шлемкевич, Передмова, в: І. Холмський, Історія України, Нью Йорк–Мюнхен 1949 (Бібліо тека Українознавства, 2)
О. Юркова, Діяльність Науково-дослідної кафедри історії України М. Грушевського (1924–1930 рр.), Київ 1999
О. Юркова, Український історичний інститут: проект М.С. Грушевського 1928 року, «Спеціальні історичні дисципліни» 2000, вип. 5 / «Історіографічні дослідження в Україні» 2000, вип. 10, ч. 2: <http://history.org.ua/JournALL/sid/sid_2000_5_2/sid_2000_5_2.pdf> (дата доступу: 16 II 2025)
J. Connelly, Captive University. The Sovietization of East German, Czech, and Polish Higher Education, 1945–1956, Chapel Hill–London 2001
L. Fleck, Entstehung und Entwicklung einer wissenschaftlichen Tatsache. Einführung in die Lehre vom Denkstil und Denkkolektiv, Basel 1935
M. Foucault, The Subject and Power, «Critical Inquiry» 1982, vol. 8, No. (4)
M. Foucault, What Is Enlightenment?, в: The Foucault Reader, ed. P. Rabinow, New York 1984
The Foucault Reader, ed. P. Rabinow, New York 1984
J. Hellbeck, Revolution on My Mind. Writing a Diary under Stalin, Harvard 2006
J. Hellbeck, Working, Struggling, Becoming: Stalin-Era Autobiographical Texts, «The Russian Review» 2001, vol. 60, No. 3
K. Kolbuszewski, Ś.p. Emil Petzold (15 VII 1932), „Pamiętnik Literacki. Czasopismo kwartalne poświęcone historii i krytyce literatury polskiej” 1932, R. 29, z. 1–4
S. Kotkin, Magnetic Mountain. Stalinism as a Civilization, Berkeley 1995
A. Magniez, Odpowiedzi zdrowego rozumu na zarzuty, oszczerstwa, brednie i uprzedzenia współczesne przeciwko religji katolickiej, z franc. przeł. A. Zgierski, wyd. 2, Wilno [1932]
Reading Russian Sources: A Student’s Guide to Text and Visual Sources from Russian History, ed. G. Gilbert, London 2020
K. Turton, Soviet Autobiographies, в: Reading Russian Sources: A Student’s Guide to Text and Visual Sources from Russian History, ed. G. Gilbert, London 2020
S. Yekelchyk, Stalinist Patriotism as Imperial Discourse: Reconciling the Ukrainian and Russian «Heroic Pasts», «Kritica. Explorations in Russian and Eurasian History. New series» 2022, vol. 3, No. 1
S. Yekelchyk, Stalin’s Citizens. Everyday Politics in the Wake of Total War, Oxford 2014
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License

This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
Stats
Number of views and downloads: 19
Number of citations: 0