II Rzeczpospolita we współczesnej historiografii ukraińskiej
DOI:
https://doi.org/10.12775/SDR.2019.1.10Słowa kluczowe
II Rzeczpospolita, historiografia ukraińska, białe plamy, polska polityka narodowościowa, prometeizm, Józef Piłsudski, koncepcja federacyjna, koncepcja inkorporacyjnaAbstrakt
Artykuł prezentuje obraz II Rzeczypospolitej we współczesnej historiografii ukraińskiej. Na podstawie analizy wybranych publikacji oraz artykułów naukowych autorka rekonstruuje wizerunek Polski okresu międzywojennego. Obecnie historiografia ukraińska przeżywa trudny okres ze względu na toczącą się wojnę ukraińsko-rosyjską i wywieraną na nią wydatną presję polityczną oraz społeczną. Ewidentnie jednak jest zainteresowana badaniem relacji polsko-ukraińskich, a szczególnie okresu II RP. Rozwój historiografii w tym kierunku ma na celu „wypełnienie” białych plam w ukraińskiej pamięci zbiorowej.
The Second Polish Republic in Contemporary Ukrainian Historiography
An analysis of selected Ukrainian historiographic publications on the interwar period and the Second Polish Republic encourages moderate optimism. The image of Poland and Poles presented by the contemporary Ukrainian historians analysed in the article differs significantly. There are many differences in their perception, as they not only put emphasis differently but also look at the history of Polish-Ukrainian relations from different perspectives. Ukrainian historians are trying to fill in the white gaps in our shared history. The image of Poland and Poles is definitely evolving. The slow and painstaking process of demythologization and decommunisation of national historiography is taking place.
At the same time, Ukrainian historians still focus too much on these areas of Polish-Ukrainian history that have been analysed for many years: Polish national policy, brought up in virtually every book, the attitude of Polish political elites towards the Ukrainian minority, methods of assimilation of Ukrainians, sabotage actions and the growth of the Ukrainian nationalist movement, the Polish “pacification” action of 1930, the policy of “normalization”, or the collapse of the “Volhynia experiment”. It is also worth to note that Ukrainian historians focus on analysing Polish-Ukrainian relations primarily in two regions: Eastern Galicia and Volhynia. Other regions inhabited then by the Ukrainian population are dealt with perfunctorily or simply ignored. Seen from this perspective, the Second Polish Republic remains an imperialist, partitioning and oppressive state, and the Ukrainian population is its victim. There are no publications that would focus on the Polish perception of the problem, on attempts at reconciliation undertaken by both parties, analysis of Polish policy towards other regions inhabited by the Ukrainian population (e.g. towards Chełm region or Podlasie).
II Речь Посполитая в современной украинской историографии
Анализ избранных украинских историографических изданий, посвященных межвоенному двадцатилетию и II Речи Посполитой вселяет умеренный оптимизм. Образ Польши и поляков, представленный перечисленными в тексте украинскими историками, существенно различается. Можно заметить нестыковки в их взглядах. Акцент делается на разные явления и исследователи смотрят на историю польско-украинских отношений из разных ракурсов. Украинские историки пытаются заполнить «белые пятна» совместной истории. Картина Польши и поляков, без сомнения, трансформируется. Имеет место медленный и кропотливый процесс демифологизации и декоммунизации национальной историографии.
Одновременно украинские историки продолжают слишком сосредоточиваются на одних и тех же, анализированных в течение многих лет, областях польско-украинской истории: польской этнической политике, которая появляется в почти каждой публикации, анализе отношения польских политических элит к украинскому меньшинству, методах ассимиляции украинцев, саботажных операция и развитию украинского националистского движения, польской «усмирительной» операции в 1930 г., политике «нормализации» или провалу «волынского эксперимента». Важно отметит и тот факт, что украинские историки сосредоточиваются на анализе польско-украинских отношений, прежде всего, в двух регионах – Восточной Галиции и Волыни. Другие регионы, населенные тогда украинцами, рассматриваются очень поверхностно или просто о них умалчивается. В таком ракурсе II Речь Посполитая остается империалистским, захватническим и угнетающим государством, в то время как украинское население – жертвой. Не хватает исследований, которые склонились бы над польским взглядом на этот вопрос, попытками согласия, предпринимаемыми обеими сторонами, анализом польской политики по отношению к другим регионам, населенным украинцами (напр. Холмщины или Подляшья).
Bibliografia
Opracowania
Akcja „Wisła” 1947, Warszawa–Kijów 2006.
Konieczna J., Polska – Ukraina. Wzajemny wizerunek, Warszawa 2001.
Matsevko I., Wizerunek Polski i Polaka we współczesnej historiografii ukraińskiej, w podręcznikach oraz świadomości obywateli, http://www.belfer.muzhp.pl/index.php?module=details&id=94 (dostęp: 19.09.2018).
Operacja „Sejm” 1944–1946, Warszawa–Kijów 2007.
Polacy i Ukraińcy pomiędzy dwoma systemami totalitarnymi 1942–1945, cz. 1–2, oprac. nauk. G. Motyka, J. Szapował, Warszawa–Kijów 2005.
Polska – Ukraina: trudne pytania. Materiały II międzynarodowego seminarium historycznego „Stosunki polsko-ukraińskie w latach 1918–1947”, Warszawa, 22–24 maja 1997, t. 1–2, Warszawa 1998.
Polska i Ukraina w latach trzydziestych–czterdziestych XX wieku. Dwadzieścia lat polsko-ukraińskiego projektu naukowego 1996–2016, red. J. Bednarek, J. Szapował, Łódź–Warszawa–Kijów 2018.
Polskie podziemie 1939–1941. Lwów, Kołomyja, Stryj, Złoczów, Warszawa–Kijów 1998.
Polskie podziemie 1939–1941. Od Wołynia do Pokucia, cz. 1–2, Warszawa–Kijów 2004.
Przesiedlenia Polaków i Ukraińców 1944–1946, Warszawa–Kijów 2000.
Stryjek T., Jakiej przeszłości potrzebuje przyszłość? Interpretacje dziejów narodowych w historiografii i debacie publicznej na Ukrainie 1991–2004, Warszawa 2007.
Tematy polsko-ukraińskie. Historia. Literatura. Edukacja, red. R. Traba, Olsztyn 2001.
Wielki Głód na Ukrainie 1932–1933, Warszawa–Kijów 2008.
Zaszkilniak L., Historiografia ukraińska i postmodernizm: retrospektywy i perspektywy, „Klio Polska” 8 (2016).
Алексієвець M., Парнета О., Український Вектор у Східній Політиці Другої Речіпосполитої. Інкорпорація Східної Галичини Та Полонізація Українців Краю, http://shron1. chtyvo.org.ua/Aleksiievets_Mykola/Ukrainskyi_vektor_u_skhidnii_politytsi_Druhoi_ Rechi_Pospolytoi_Inkorporatsiia_Skhidnoi_Halychyny_ta_.pdf (dostęp: 25.02.2019).
Алексієвець Л., Польща 1918–1926 рр.: освітні тенденції у контексті творення державності, w: Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць, ч. 2, Тернопіль 2015 (Історія, міжнародні відносини, Вип. 16).
Алексієвець Л., Польща в 1918–1926 рр. у вимірі сьогодення, w: Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць, ч. 2, Тернопіль 2010 (Історія, міжнародні відносини, Вип. 5).
Беген O., Греко-Католицька Церква в українському суспільномута політичному житті в реаліях Другої Речі Посполито, w: Націоналізм і релігія: Греко-Католицька Церква та український націоналістичний рух у Галичині (1920—1930-ті роки), ред. О. Зайцев, Львів 2011.
Беген O., Зайцев О., Стефанів В., Католицька критика українського „неонаціоналізму”, w: Націоналізм і релігія: Греко-Католицька Церква та український націоналістичний рух у Галичині (1920–1930-ті роки), ред. О. Зайцев, Львів 2011.
Борщевич B., Ментальні обрії волинського православного духовенства 20–30-х рр. ХХ ст., „Українське релігієзнавство” (2009), № 49.
Борщевич B., Православне духовенство Волині у міжвоєнний період: етапи формування, тенденції розвитку, „Україна: культурна спадщина, національна свідомість” 17 (Львів 2008).
Верига B., Визвольні змагання в Україні (1914–1923): У 2–х т., т. 2, Львів 1998.
Віднянський C., Українське питання в міжвоєнній Польщі: основні проблеми й напрямки наукових досліджень у сучасній вітчизняній історичній науці, „Український історичний журнал” (2003), № 2.
Гаврилів I., Західна Україна в 1921–1941 роках: нарис історії боротьби за державність, Львів 2012.
Грицак Я., Нариси з історії України: формування української модерної нації XIX–XX ст., Київ 1996.
Грицак Я., Украинская историография: 1991–2001. Десятилетие перемен, „Ab Imperio” (2003), № 2.
Гудь Б., Голубко B., Нелегка дорога до порозуміння. До питання генези українсько-польського військово-політичного співробітництва 1917–1921 рр., Львів 1998.
Дашкевич Я., Східна Галичина: етнічні відносини, національні міфи та менталітети, w: Україна в минулому, вип. 6, Київ–Львів 1994.
Дашкевич Я., Шляхи подолання упереджень (перешкоди нормалізації польсько-українських стосунків, w: Польсько-українські студії, т. 1: Україна–Польща: історична спадщина і суспільна свідомість, Київ 1993.
Зашкільняк Л., До ґенези українсько-польського конфлікту у ХХ столітті, „Україна – Польща: історична спадщина і суспільна свідомість: Збірник наукових праць” 3–4 (Львів 2010–2011).
Зашкільняк Л., Історія Польщі в українській історіографії і суспільній свідомості українців початку ХХІ століття, s. 1–2, http://jazon.hist.uj.edu.pl/zjazd/materialy/zaszkilniak. pdf (dostęp: 9.08.2018).
Зашкільняк Л., Крикун M., Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів, Львів 2002.
Зашкільняк Л., Польсько-український спір за Галичину на початку XX ст.: між історичною свідомістю і реаліями, „Історіографічні дослідження в Україні” 13 (2003).
Зашкільняк Л., Україна і Польща в XX столітті: від конфліктів до порозуміння, „Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Збірник наукових праць” 17 (Львів 2008).
История Крыма. В 2 томах, ред. A. Юрасов, Москва 2018.
Карпенко O., Мицан K., Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. Документи і матеріали, т. 1, Івано-Франківськ 2001.
Касьянов Г., Национализация истории в Украине, www.polit.ru/article/2009/01/06/ucraine/ (dostęp: 9.08.2018).
Качараба C., Еміграційна політика Польщі та її реалізація у волинському воєводстві (1921–1939 рр.), „Проблеми Слов’янознавства” 52 (2002).
Комар B., Конценція прометеїзму в політиці Польщі (1921–1939 рр.), Івано-Франківськ 2011.
Комар B., „Українське питання” в політиці урядів Польщі (1926–1939 рр.), „Український історичний журнал” (2001), № 5.
Крамар Ю., Ідея польсько-українського порозуміння в політичній концепції волинського воєводи Г. Юзевського, „Intermarum: історія, політика, культура” 2 (2015).
Крамар Ю., Національно-культурна та релігійна політика урядів Польщі на Волині (1921–1939 рр.), Луцьк 2015.
Крамар Ю., Українсько-польські взаємовідносини на Волині у міжвоєнний період (за документами Державного архіву Волинської області), „Архіви України” (2013), № 3.
Красівський O., Східна Галичина і Польща в 1918–1923 рр. Проблеми взаємовідносин, Київ 1998.
Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940–2015), ред. B. Смолій, Київ 2016.
Кугутяк M., Історія української націонал-демократії (1918–1929), т. 1, Київ–Івано-Франківськ 2002.
Кугутяк M., Українська націонал-демократія (1918–1939), т. 2, Київ–Івано-Франківськ 2004.
Кульчицький C., Україна між двома війнами (1921–1939 рр.), Київ 1999 (Україна крізь віки, т. 11).
Кучерепа M., „Волинський експеримент” воєводи Г. Юзевськoгo, w: Проект „Україна”. Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі, ред. M. Литвин, Харків 2017.
Кучерепа M., Національна політика Другої Речіпосполитої щодо українців (1919–1939 рр.), w: Україна-Польща важкі питання. Матеріали II міжнародного семінару істориків „Українсько-польські відносини в 1918–1947 роках”, Варшава, 22–24 травня 1997, Світовий союз воїнів Армії Крайової, Об’єднання українців у Польщі, Варшава 1998.
Лiсевич I., У вiдблиску польських багнетів. Життя Києва під час перебування в ньому польських війск (травень-червень 1920 р.), Київ 2002.
Лаврецький P., Українсько-польсько-більшовицька війна 1920 року в сучасній українській та польській історіографіях, „Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Збірник наукових праць” 18 (2009).
Литвин B., XX століття в українсько-польських відносинах, „Iсторіографічні дослідження в Україні” 13 (2003).
Литвин B., Україна: доба війн і революцій (1914–1920), Київ 2003. Литвин C., Суд історії: Симон Петлюра і петлюріана, Київ 2001.
Литвин M., Науменко K., Історія ЗУНР, Львів 1995.
Литвин M., Українсько-польська війна 1918–1919 рр., Львів 1998.
Малярчук O., Разом i нарiзно: особливостi мiжнацiональних вiдносин, Проект „Україна”.
Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі, ред. M. Литвин, Харків 2017.
Нариси історії України НАН України, ред. B. Смолій, Київ 2011.
Перга Ю., Суспільно-політичний розвиток українців Холмщини і Підляшшя (1918–1939 рр.): історіографія проблеми, „Сторінки історії” 40 (2015).
Портнов A., Історії для домашнього вжитку. Есеї про польсько-російсько-український трикутник пам’яті, Київ 2013.
Проект „Новоросія” і новітня російсько-українська війна, ред. Ф. Турченко, Г. Турченко, Київ 2015.
Проект „Новоросія”: 1764–2014. Ювілей на крові, ред. Г. Турченко, Ф. Турченко, Запоріжжя 2014.
Рубльов O., Реєнт O., Українські визвольні змагання 1917–1921 рр., Київ 1999 (Україна крізь віки, т. 10).
Рубльова Н., Рубльов O., Україна – Польща 1920–1939 pp.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою: Документи і матеріали, Київ 2012.
Руда O., Державна політика Другої Речі Посполитої в національній сфері у 1918–1926 рр., „Проблеми гуманітарних наук. серія Історія” (2015), № 36.
Руда O., Мультикультуровий простір Галичини, w: Проект „Україна”. Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі, ред. M. Литвин, Харків 2017.
Русский мир на Донбасі та в Криму: історичні витоки, політична технологія, інструмент агресії: (аналітична доповідь), ред. B. Смолій, Київ 2018.
Слюсаренко П., Армія Української Народної Республіки у російсько-польській війні 1920 року, „Збірник наукових праць Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України” (2002), № 6 (31).
Смолій В., Якубова Л., Історичний контекст формування проекту русский мир та практика його реалізації в Криму й на Донбасі: Аналітична записка, Київ 2018.
Солдатенко B., Україна в революційну добу. Рік 1920, т. 4, Київ 2010. Солдатенко B., Українська революція. Концепція та історіографія, Київ 1997.
Соляр I., Між ідеями негацiї польської держави i здобуття автономії, w: Проект „Україна”. Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі, ред. M. Литвин, Харків 2017.
Срібняк І., Українці на чужині. Полонені та інтерновані вояки-українці в країнах Центральної та Південно-Східної Європи: становище, організація, культурно-просвітницька діяльність(1919–1924 рр.), Київ 2000.
Стрілько-Тютюн В., Грона українських повстань: Антибільшовицький спротив на Бориспільщині в 1917–1932 роках, Дніпро 2017.
Сухий O., Сучасна історична наука в Україні: візії та напрями, w: Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць, Тернопіль 2012 (Історія, міжнародні відносини, Вип. 10).
Сучасний дискурс Другої світової війни у російській науковій літературі та публіцистиці: бібліографічний покажчик, ред. Д. Стегній, Київ 2018.
Тищик Б., Західно Українська Народна Республіка (1918–1923). Історія держави і права, Львів 2004.
Футала B., Національна політика Польщі на західних землях України у 1920–1930-х рр.: сучасне українське бачення, „Східноєвропейський історичний вісник” 5 (2017).
Швагуляк M., Суспільно-політична ситуація у Західній Україні на початку 30-х років XX ст., „Записки Наукового товариства ім. Шевченка”, т. 222, Львів 1991.
Юрасов A., Крым: проблемы истории. Сборник статей, Москва 2016.
Pobrania
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Statystyki
Liczba wyświetleń i pobrań: 297
Liczba cytowań: 0