Sowiecka kultura wobec rozprzestrzeniania kultury ukraińskiej w świecie w latach dwudziestych XX wieku jako narzędzie wojny przeciwko tożsamości ukraińskiej
DOI:
https://doi.org/10.12775/SDR.2024.1.03Słowa kluczowe
nadzór nad kontaktami artystów ukraińskich z zagranicą, propaganda sowiecka, kultura ukraińska lat dwudziestych XX w.Abstrakt
W artykule przeanalizowano formy reprezentacji kultury ukraińskiej w obcych krajach w latach dwudziestych XX w. Barierą wejścia kultury ukraińskiej na światowy rynek sztuki była kontrola sowiecka, dążąca do pozbawienia kultury ukraińskiej cech i tradycji narodowych, narzucająca kulturze ukraińskiej nowe wartości państwa totalitarnego ZSRR. Do głównych narzędzi tej kontroli należały: regulowanie kontaktów artystów ukraińskich z zagranicą, łączenie promocji kultury ukraińskiej z promocją kultury rosyjskiej oraz nadzór sowieckich misji dyplomatycznych nad wyjazdami ludzi kultury z Ukrainy. Tak toczyła się ukryta wojna z tożsamością ukraińską, która na początku lat trzydziestych przybrała formę otwartego terroru wobec inteligencji ukraińskiej.
Bibliografia
Źródła archiwalne
Centralne Państwowe Archiwum Stowarzyszeń Publicznych i Ukrainików
ks. 1 Komitet Centralny Komunistycznej Partii Ukrainy (KC KPU), Kijów (1918–1991)
Centralne Państwowe Archiwum Wyższych Władz i Administracji Ukrainy
ks. 1238, Всеукраїнське управління у справах кінематографії та фотографії Народного комісаріату освіти УРСР (ВУФК), м. Харків, з 1926 р. м. Київ, Państwowy Ukraiński trust Przemysłu Filmowego Państwowego [Vseukrainske upravlinnia u spravakh kinematohrafii ta fotohrafii Narodnoho komisariatu osvity URSR (VUFK), m. Kharkiv, z 1926 r. m. Kyiv], Ogólnoukraińska Dyrekcja Kinematografii i Fotografii Ludowego Komisariatu Oświaty Ukraińskiej SRR (VUFK), Charków, od 1926 r., Kijów
Źródła drukowane
Звіт Президії Всеукр[аїнського] Муз[ичного] Т[оварист]ва ім.Леонтовича за 1926 рік, „Музика” 3 (1927), с. 56–59.
Культурне будівництво в Українській РСР 1917–1927. Збірник документів і матеріалів, Київ 1979.
Ленін В.І., Про кооперацію в: Повне зібрання творів (ПЗТ) у 55 т., т. 38, Київ 1970–1975.
Постановление ЦК ВКП(б) „О руководящих кадрах работников кинема тографии” от 11 января 1929 г., „Известия Центрального Комитета Всесоюзной Коммунистической партии (большевиков)” (1929), № 4 (263), с. 12.
Розстріляне відродження: Антологія 1917–1933: Поезія – проза – драма – есей, Упорядкув., передм., післям. Ю. Лавріненка, Післямова Є. Сверстюка, Київ 2008.
Троцкий Л., Водка, церковь и кинематограф, в: idem, Сочинения, т. 21: Культура переходного периода, Москва 1927 („Проблемы культуры”), с. 24.
Хвильовий М., Твори: у 2-х т., т. 2: Повісті. Оповідання. Незакінчені твори. Нариси. Памфлети. Листи, Київ 1990.
Opracowania
Flig M., Mitotwórcza funkcja kina i literatury w kulturze stalinowskiej lat 30. XX wieku, Kraków 2014.
Hirsch F., Empire of Nations. Ethnographic Knowledge and the Making of the Soviet Union, Ithaca–London 2005.
Kenez P., The Birth of the Propaganda State. Soviet Methods of Mass Mobilization, 1917–1929, Cambridge 1985.
Korniejenko A., Rozstrzelane odrodzenie, Kraków–Przemyśl 2010.
Liber G., Language, Literacy, and Book Publishing in the Ukrainian SSR, 1923–1928, „Slavic Review” 41 (1982), no. 4, s. 673–685.
Масе J.Е., Communism and the Dilemmas of National Liberation. National Communism in Soviet Ukraine, 1918–1933, Cambridge MA 1983.
Martin T., The Affirmative Action Empire. Nations and Nationalism in the Soviet Union, 1923– 1939, Ithaca–Londres 2001.
Nebesio B., Competition from Ukraine: VUFKU and the Soviet Film Industry in the 1920s., „Historical Journal of Film, Radio and Television” 29 (2009), Issue 2, s. 159–180.
Nebesio B.Y., The Theoretical Past of Cinema: Introducing Ukrainian Film Theory of the 1920s., „Film Criticism” 20 (1995), no. 1–2, s. 67–77.
Plokhy S., The Gates of Europe. A History of Ukraine, New York 2015.
Taylor R., A Cinema for the Millions: Soviet Socialist Realism and the Problem of Film Comedy, „Journal of Contemporary History” 18 (1983), no. 3, s. 439–461.
Taylor R., The Politics of the Soviet Cinema 1917–1929, London 1979.
Terry M., The Affirmative Action Empire. Nations and Nationalism in the Soviet Union, 1923– 1939, Ithaca–Londres 2001.
Thomson O., Historia propagandy, tłum. S. Głąbiński, Warszawa 2001.
Wojnicka J., Prorocy, kapłani, rewolucjoniści. Szkice z historii kina rosyjskiego, Kraków 2019.
Арендт Х., Джерела тоталітаризму, Київ 2002.
Берест Б., Історія українського кіна, Нью-Йорк 1962.
Борщак І., Микола Скрипник, „Україна” 4 (1950), с. 255–256.
Брюховецька Л., „Звенигора”: оволодіння історичним часом, „Кіно-Театр” (2013), № 2, http://archive-ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=1474 (dostęp: 16.03.2023).
Брюховецька Л.І., Перерваний політ. Українське кіно часів ВУФКУ. Спроба реконструкції, Київ 2018.
Глінський М., „Розстріляне відродження”, або Єжи Ґедройць як рятівник репресованої української літератури, https://culture.pl/ua/stattia/rozstriliane-vidrodzhennia-aboyezhy-gedroits-iak-riativnyk-represovanoi-ukrainskoi-literatury (dostęp: 12.03.2023).
Гнатюк О., За кулісами фільму „П.К.П.” Боротьба з пам’яттю про Українську революцію на прикладі кінострічки 1926 р., в: Революція, державність, нація. Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.), Київ–Чернігів 2017, с. 352–371.
Городиська К.С., Національна заслужена академічна капела україни „Думка” за документами ЦДАМЛМ України (до 100-річчя від дня заснування), „Архіви України” 4 (2019), с. 72–81.
Госейко Л., „Електрична ніч” в еклектичній „Звенигорі”, „Kino-коло” (2008), № 37–38, https://filmar.online/uk/arkhivy/elektrychna-nich-v-eklektychnii-zvenyhori (dostęp: 16.01.2022).
Госейко Л., Історія українського кінематографа. 1896–1995, Київ 2005.
Госейко Л., Слідами українських фільмів часів ВУФКУ у французькій кінопресі, „Кіно-Театр” (2019), № 3, с. 42–44.
Гриценко О., Культурний простір і національна культура. Теоретичне осмислення та практичне формування, Київ 2019.
Історія українського кіно, т. 2: 1930–1945, [ред. Г. Скрипник], Київ 2016.
Корнієнко Н.М., Лесь Курбас. Репетиція майбутнього, Київ 2007.
Кузик В.В., Роль братів Дмитра та Левка Ревуцьких в утворенні та діяльності Музичного товариства імені Леонтовича (лютий 1921 – лютий 1928), „Література та культура Полісся” 102 (2021), с. 200–2003.
Лопушанський Я., Творчість Миколи Хвильового в контексті українсько-німецьких літературних взаємин, „Проблеми гуманітарних наук: наукові записки ДДПУ” (2000), вип. 5, с. 233–243.
Мейс Д.E., Комунізм та дилеми національного визволення. Національний комунізм у радянській Україні, 1918–1933, Київ 2018.
Миславський В., Історія українського кіно 1896–1930. Факти і документи, т. 1, Харків 2018.
Миславський В., Становлення кіногалузі в Україні 1922–1930 років. Протиріччя часу і розмаїтість тенденцій, Харків 2016.
Миславський В.Д., Українське кіномистецтво 20-х років ХХ ст. Організаційно-творчі трансформації, Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства, Харків 2018.
Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ століття, Київ 2006.
Небесьо Б., Німа кінотрилогія Олександра Довженка, Київ 2017.
Нестерчук Д.В., Подарунок художника Ґеорґа Ґросса Павлу Тичині, http://tychynamuseum. com.ua/podarunok-hudozhnyka-georga-grossa-pavlu-tychyni/ (dostęp: 16.01.2022).
Пересунько Т., Культурна дипломатія Симона Петлюри: „Щедрик” проти „русского мира”. Місія капели Олександра Кошиця (1919–1924), Київ 2019.
Плохій С., Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності, (пер. Р. Клочко), Харків 2016.
Попович М., ХХ Червоне століття, Київ 2007.
Росляк Р., Державна політика в галузі української кінематографії: формування управлінської вертикалі (друга половина 1920-х – кінець 1930-х рр.), „Пам’ять століть” (2012), № 1/2, с. 95–104.
Росляк Р., До питання про українізацію вітчизняної кіногалузі (1920-х – початок 1930-х років), „Студії мистецтвознавчі” (2014), № 1, с. 128–134.
Росляк Р.В., Брюховецька Л.І., Перерваний політ. Українське кіно часів ВУФКУ: спроба реконструкції, „Наук. вісник Київського нац. ун-ту театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого” 23 (2018), с. 221–223.
Садуль Ж., Всеобщая история кино, т. 4: (второй полутом). Голливуд. Конец немого кино 1919–1929, https://space.profilib.net/chtenie/150667/zhorzh-sadul-vseobschaya-istoriya-kino-tom-4-vtoroy-polutom-gollivud-konets-nemogo-kino-109 (dostęp: 15.03.2023).
Семенко Л., Тріумфальний виступ капели „Думка” у Франції (Цікаві деталі подій 90-річної давнини), „День” (15 VIII 2019), № 147–148, https://day.kyiv.ua/article/poshta-dnya/triumfalnyy-vystup-kapely-dumka-u-frantsiyi (dostęp: 20.10.2024).
Сікевич В., Сторінки із записної книжки, т. 6, Едмонтон 1949.
Снайдер Т., Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569–1999, Київ 2012.
Тері М., Імперія національного вирівнювання. Нації та націоналізм у Радянському Союзі (1923–1939 роки), Київ 2013.
Тетерюк М., „Звенигора”: західні відгуки в радянських джерелах, „Кіно-Театр” 2 (2013), с. 42–43.
Тримбач С., Олександр Довженко. Загибель богів: ідентифікація автора в національному часо-просторі, Вінниця 2007.
Файзулін Я., Невідомі спогади генерал-хорунжого армії УНР Юрія Тютюнника, „Український історичний збірник” 14 (2011), вип. 14, с. 290–302.
Цимбал Я., Наші 20-і, https://tyktor.media/ktytor/nashi-20-ti/ (dostęp: 15.03.2023).
Цимбал Я., Це був час, коли у нас література була світового рівня, https://commons.com.ua/ru/nashi-dvadcyati-intervyu-z-yarinoyu-cimbal/ (dostęp: 15.03.2023).
Pobrania
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa – Bez utworów zależnych 4.0 Międzynarodowe.
Statystyki
Liczba wyświetleń i pobrań: 116
Liczba cytowań: 0
