Zapożyczenia polskie w materiale ukraińskim XIX-wiecznego ukraińsko-polskiego słownika frazeologicznego Iwana Wahylewycza
DOI:
https://doi.org/10.12775/LinCop.2010.033Słowa kluczowe
leksykografia ukraińska, frazeologia ukraińska, dialektologia ukraińska, zapożyczenia, Iwan Wahylewycz, Ruska TrójcaAbstrakt
В статье анализируются заимствования из польского языка, зафиксированные в украинско-польском фразеологическом словаре XIX в. И. Вагилевича (Idyotyzmy). Часть из них – это простые формально-семантические заимствования. Среди прочих наиболее интересны те, в которых можно отметить изменения, коснувшиеся заимствованной единицы или ее сочетаемости. В некоторых случаях исследователь осознавал, что компоненты фразеологизмов имеют польские корни. Сопоставляя их с типичными украинскими выражениями, возможно, он хотел показать, какие изменения произошли в единицах польского происхождения после того, как прижились в украинских говорах. Однако озадачивает то, что автор, который великолепно знал польский язык, избегает представления созвучных эквивалентов в польском языковом материале.Bibliografia
BĄK S., MAYENOWA M. R., PEPŁOWSKI F. (red.), Słownik polszczyzny XVI wieku, 1966– , t. 1–(31) [online], http://kpbc.umk.pl/publication/17781 [09. 2009].
BORYŚ W., 2008, Słownik etymologiczny języka polskiego, Kraków: Wydawnictwo Literackie.
BRÜCKNER A., 1985, Słownik etymologiczny języka polskiego, Warszawa: Wiedza Powszechna.
ДЗЕНДЗЕЛІВСЬКИЙ Й., 1981, Іван Вагилевич і словник С.Б. Лінде, Prace Filolo-giczne 30, s. 143–158.
ДЗЕНДЗЕЛІВСЬКИЙ Й., 2000, I. Вагилевич – перший дослiдник iншомовних запожичень в украïнськiй мовi: переймання зi слов’янських мов, Studia z filologii polskiej i słowiańskiej 36, s. 157–177.
ДЗЕНДЗЕЛІВСЬКИЙ Й., 1979, Українсько-польський фразеологічний словник Івана Вагилевича, Studia z filologii polskiej i słowiańskiej 18, s. 177–184.
ESUM = Мельничук О. С., та інші (red.), Етимологічний словник української мови, 1982–, t. 1–(7), Київ: Наукoвa Думка.
ФРАНКО І., 1901–1910, Галицько-руські приповідки, (Етноґрафічний збірник НТШ X, XIV, XXIII, XXIV, XXVII, XXVIII), Львів.
FSUM = Білоноженко В. М., Винник В. О., та інші, Фразеологічний словник української мови, 1999, t. 1–2, Київ: Наукoвa Думка.
ІЛЬКЕВИЧ Г., 1841, Галицькі приповідки і загадки, Відень: Друкарня o.o. Мехитаристів.
ISUM = Гринчишин Д. (red.), Словник української мови XVI – першої половини XVII ст., 1994–, у 28 випусках, Львів: Наукове товариство імені Шевченка у Львові.
KARŁOWICZ J., 1900–1911, Słownik gwar polskich [online], http://www.pbi.edu.pl/site.php?s=MzE2NTM5YWYwOTY4&tyt=s%C5%82ownik+gwar&aut=&x=0&y=0 [09.2009].
LINDE S. B., 1807–1814, Słownik języka polskiego, t. 1–6, [online], http://kpbc.umk.pl/dlibra/publication?id=8173&from=plannedpubssearch&dirids=1&tab=1 [09.2009].
NOMYS, Номис M., 1993, Українські приказки, прислів’я і таке інше, Збірники О. Марковича та інших, уклав М. Номис, Київ: Либіgь.
ОНИШКЕВИЧ М., 1984, Словник бойківських говірок, t. 1–2, Київ: Наукoвa Думка.
WAGILEWICZ I., 1845, Grammatyka języka małoruskiego w Galicii, Lwów: Instytut Stauropigiański.
ВАГИЛЕВИЧ І., 1978, Бойки, рускослов’янський люд у Галичині, Жовтень 12, s. 112–130I.
ВАГИЛЕВИЧ І., 1965, Лемки – мешканці західного Прикарпаття, Народна творчість та етнографія 4, s. 76–80.
WAHYLEWIČ DALIBOR J., 1841, Bojkowé, lid ruskoslowanský w Haličjeh, Časopis českého Museum 1, Praha, s. 30–72.
(WAHYLEWYCZ I.), 1842, Гуцули. Карпатские горцы, Сын Отечества 3, s. 1–33.
(WAHYLEWYCZ I.), 1855, Гуцули, обидатели восточной отрасли Карпатских гор, Пантеон XXI, 5, s. 17–56.
(WAHYLEWYCZ I.), 1838–1839, Huculové, obywatele vychodňiho pohoži karpatskeho, Časopis českého Museum, Praha, s. 475–498 (1838); s. 45–68 (1839).
(WAHYLEWYCZ I.), 1844, O mieszkańcach Wschodniej Części gór Karpackich, Przegląd Naukowy 2, nr 15, s. 161–177; Przegląd Naukowy 4, nr 28, s. 16–27; nr 29, s. 48–60; nr 30, s. 73–85.
(WAHYLEWYCZ I.), Idyotykon, Oddział rękopisów Biblioteki RAN w Petersburgu, sygn. [собр. А. С. Петрушевича, № 22–23].
(WAHYLEWYCZ I.), Idyotykon, Oddział rękopisów Biblioteki UAN im. W. Stefanyka we Lwowie, sygn. [Ваг. 55. п. 16].
(WAHYLEWYCZ I.), Rozprawy o języku południowo-ruskim, Oddział rękopisów Bi-blioteki RAN w Petersburgu, sygn. [собр. А.С. Петрушевича, № 22].
WARSZ. = Karłowicz J., Kryński A., Niedźwiedzki W. (red.), Słownik języka polskiego, 1900–1927, t. 1–8, [online], http://ebuw.uw.edu.pl/dlibra/publication?id=254 [09.2009].
СЕМЧИНСКИЙ С., 1970, Элементы венгерского происхождения в „Дакийском словаре” Ивана Вагилевича, Slavica 10, Debrecen, s. 115–121.
СЕМЧИНСЬКИЙ С., 1970, Фонетичні особливості „Дакійського словника” І. М. Вагилевича, Вісник Київського університету 12, Сер. філол., s. 44–51.
SJP = Szymczak M. (red.), Słownik języka polskiego, 1994, t. 1–3, Warszawa: PWN.
SSM = Гумецька Л. Л., Керницький І. М., Словник староукраїнської мови XIV–XV ст., 1977, t. 1–2, Київ: Наукoвa Думка.
SUM = Словник української мови, 1970–1980, t. 1–11, Київ: Наукoвa Думка.
Pobrania
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Statystyki
Liczba wyświetleń i pobrań: 1042
Liczba cytowań: 0
