Regionalna specyfika pojęcia granic i pograniczy Wielkiego Księstwa Litewskiego w XV–XVI wieku

Laima Bucevičiūtė

DOI: http://dx.doi.org/10.12775/RL.2017.3.01

Abstrakt


Celem niniejszego artykułu jest ukazanie specyfiki pojęcia granic i pograniczy Litwy oraz jej sąsiadów w XV–XVI w. Przedstawiono etapy rozwoju granic państwa litewskiego i rozważono przypadek zmiany granicy Litwy w kontekście teoretycznym. Państwa posiadające wspólną granicę z Wielkim Księstwem Litewskim z punktu widzenia kultury regionu proponowały oraz konstruowały różne modele sąsiedztwa. Granica linearna ostatecznie sformowała się po zrealizowaniu programu wojskowo-obronnego, społeczno-ekonomicznego i kulturalno-ideowego opanowania terytorium. Tylko w przypadku północnych i zachodnich sąsiadów Litwie udało się stworzyć linearny model granicy. Za najważniejszy warunek do ukształtowania się granicy linearnej uważa się zjawisko kolonizacji wewnętrznej.

 

The aim of this article is to present the concept and specificity of the borders and borderlands of Lithuania and its neighbours in the fifteenth and sixteenth centuries. The phases of the development of the Lithuanian state borders are presented and the case of Lithuanian border evolution is discussed in the context of the theory of border development. The states that bordered with the Grand Duchy of Lithuania offered and constructed a different neighbourhood model in terms of regional cultural approach. Linear state borders were finally formed after fulfilling the programme of military, socio-economic and cultural-ideological conquest of the area. The linear border model is applicable only to the northern and western borders of Lithuania. Internal colonization is regarded as the most important precondition for the creation of a linear border.


Słowa kluczowe


Wielkie Księstwo Litewskie; Polska; Liwonia; zakon krzyżacki; Prusy; Państwo Moskiewskie; ordy tatarskie; Imperium Osmańskie; granice; pogranicza; przestrzeń; terytorium; kolonizacja; stepy; Grand Duchy of Lithuania; Poland; Livonia; Teutonic Order

Pełny tekst:

PDF

Bibliografia


Źródła drukowane

Acta Alexandri Regis Poloniae, Magni Ducis Lithuaniae etc. (1501–1506), wyd. F. Papée, Kraków 1927 (Monumenta Medii Aevi Historica Res Gestas Poloniae Illustrantia, t. 19).

Acta Tomiciana, t. 1: 1507–1511, Posnaniae 1852; t. 2: 1512–1513, Posnaniae 1852; t. 5: 1519–1521,

Posnaniae 1855; t. 6: 1522–1523, Posnaniae 1857; t. 10: 1528, Posnaniae 1899; t. 11: 1529, Posnaniae 1901.

Codex diplomaticus Regni Poloniae, t. 1, 4, 5, wyd. M. Dogiel, Vilnae 1758, 1764, 1759.

Codex epistolaris Vitoldi magni ducis Lithuaniae 1376–1430, wyd. A. Prochaska, Cracoviae 1882.

Dokumenty strony polsko-litewskiej pokoju mełneńskiego z 1422 roku, wyd. P. Nowak, P. Pokora, Poznań 2004.

Kodex dyplomatyczny Litwy, wyd. E. Raczyński, Wrocław 1845.

Kodeks dyplomatyczny księstwa Mazowieckiego, obejmujący bulle papieżów, przywileje królów polskich i książąt mazowieckich, tudzież nadania tak korporacyj jako i osób prywatnych, wyd. J.T. Lubomirski, Warszawa 1863.

Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 5: 1427–1506; Užrašymų knyga 5, wyd. E. Banionis, Vilnius 1993.

Lietuvos Metrika (1540–1543); 12-oji Teismų bylų knyga (XVI a. pabaigos kopija), wyd. I. Valikonytė, N. Šlimienė, S. Viskantaitė-Saviščevienė, L. Steponavičienė, Vilnius 2007.

Liv-, esthund curländisches Urkundenbuch nebst Regesten, t. 5: 1414–1423, wyd. F.G. von Bunge, Riga 1867.

Lites ac res gestae inter Polonos ordinemque Cruciferorum. Comprehendit causam actam anno 1412, additamentum, t. 2, Posnaniae 1892.

Limites Regni Poloniae et Magni Ducatus Lituaniae, wyd. M. Dogiel, Vilnae 1758.

Skarbiec diplomatów papiezkich, cesarskich, krolewskich, książęcych; uchwał narodowych, postanowień różnych władz i urzędów posługujących do krytycznego wyjaśnienia dziejów Litwy, Rusi Litewskiéj i ościennych im krajów, t. 1–2, oprac. I. Daniłowicz, Wilno 1860–1862.

Die Staatsverträge des Deutschen Ordens in Preussen im 15. Jahrhundert, t. 1: 1398–1437, wyd. E. Weise, Königsberg 1939.

Акты, относящиеся к истории Западной России, t. 1–2, Санкт Петербург 1846.

Археографический сборник документов, относящихся к истории Северозападной Руси, t. 1, Вильна 1867.

Духовныя и договорныя грамоты великихъ и удѣльныхъ князей XIѴ–XѴI вв., Москва 1950.

Книга Посольская Метрики Великого княжества Литовского, содержащая в себе дипломатические сношения Литвы в государствование короля Сигизмунда Августа (с 1545 по 1572 год), wyd. М. Оболенский, И. Данилович, Москва 1843.

Метрыка Вялікага Княства Літоўскага (1542). Кніга № 560. Книга перепісаў № 3 (Копія канца XVI ст.), Мінск 2007.

„Сборник Императорскаго Русскаго Историческаго Общества” (СбРИО)

Тетрадь, а в ней писаны рубежи городу Полоцку и Полоцкому повету 7071 (1563) года, „Временник Императорского Московского общества истории и древностей российских” 24, 1856, nr 2, s. 1–48.

Opracowania

Arnold B., Princes and Territories in Medieval Germany, Cambridge 1991.

Berend N., Medievalists and the Notion of the Frontier, „The Medieval History Journal” 2, 1999, nr 55, s. 55–72.

Bucevičiūtė L., Lietuvos Didžioji Kunigaikštystė XV–XVI a. Valstybės erdvės ir jos sienų samprata. Mokslo monografija, Kaunas–Vilnius 2015.

Bucevičiūtė L., Lietuvos valstybės teritoriniai kontaktai rytuose XV–XVI a. Keletas sienų istorijos epizodų, „Istorija” 78, 2010, nr 2, s. 3–14.

Bucevičiūtė L., Stepės teritorinė specifika XVII–XVIII a. Geografinis ir kartografinis aspektas, „Darbai ir dienos” 61, 2014, s. 213–232.

Bucevičiūtė, L., Valstybės erdvės samprata Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės teisės dokumentuose (XV–XVI a.), „Lietuvos istorijos metraštis” 1, 2009 [2010], s. 51–68.

Čelkis T., Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės sienų stepėse XIV–XVI amžiuje samprata, „Lietuvos istorijos studijos” 30, 2012, s. 29–35.

Čelkis T., Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės sienų sutartys ir delimitacijos procedūra XIV–XVI amžiuje, „Lietuvos istorijos studijos” 25, 2010, s. 25–47.

Čelkis T., Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės teritorija. Sienų samprata ir delimitaciniai procesai XIV–XVI amžiuje, Vilnius 2014.

Čelkis T., Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės teritorijos sienos „prie Juodosios jūros” XV–XVI a., „Istorija” 83, 2011, s. 3–13.

Čelkis T., Nuo teritorinio ruožo prie linijos. Sienų sampratos pokyčiai Lietuvos Didžiojoje Kunigaikštystėje XIV–XVI amžiuje, „Lietuvos istorijos studijos” 22, 2008, s. 58–73.

Čelkis T., Valdžia ir erdvė. Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės teritorializacijos procesas XIV–XVI a. Disertacija, Vilnius 2011.

Čelkis T., Žemių ribų ženklinimas Lietuvos Didžiojoje Kunigaikštystėje XV–XVI amžiuje, „Liaudies kultūra” 2013, nr 4, s. 16–26.

Čelkis T., Antanavičius D., 1545 metų Livonijos ir Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės sienos patikrinimas (Livonijos pareigūnų ataskaita), „Lietuvos istorijos studijos” 27, 2011, s. 164–178.

Długokęcki W., Kowalczyk E., Nieznane opisy granicy mazowiecko-krzyżackiej, cz. I: Granice komornictwa działdowskiego i nidzickiego, „Kwartalnik Historyczny” 110, 2003, nr 1, s. 29–50.

Długokęcki W., Kowalczyk E., Nieznane opisy granicy mazowiecko-krzyżackiej, cz. II: Granica komturstwa bałgijskiego (prokuratorstwo piskie i ełckie), „Kwartalnik Historyczny” 2004, 111, nr 1, s. 5–37.

Długokęcki W., Kowalczyk E., Opis granicy Mazowsza z państwem zakonu krzyżackiego, „Kwartalnik Historyczny” 109, 2002, nr 2, s. 5–14.

Dorna M., Akt delimitacji litewsko-inflanckiej z 7 lipca 1473 roku, „Lituano-Slavica Posnaniensia. Studia Historica” 14, 2013, s. 87–102.

Dziubiński A., Polsko-litewskie napady na tureckie pogranicze czarnomorskie w epoce dwu ostatnich Jagiellonów, „Kwartalnik Historyczny” 103, 1996, nr 3, s. 53–86.

Dziubiński A., Stosunki dyplomatyczne polsko-tureckie w latach 1500–1572 w kontekście międzynarodowym, Wrocław 2005.

Elden S., Land, Terrain, Territory, „Progress in Human Geography” 34, 2010, nr 6, s. 804–812.

Etulain R.W., Meeting Places, Intersections, Crossroads, and Borders. Toward a Complex Western Cultural History, „The Historian” 2004, 66, nr 3, s. 509–516.

Forstreuter K., Die Entwicklung der Grenze zwischen Preußen und Litauen seit 1422, „Altpreußische Forschungen” 18, 1941, nr 1, s. 50–70.

Ivinskis Z., Kovos bruožai dėl Žemaičių ir jų sienų, „Athenaeum” 6, 1936, s. 54–117.

Ivinskis Z., Lietuvos istorija. Iki Vytauto Didžiojo mirties, Vilnius 1991.

Ivinskis Z., Lietuvos valstybingumo išplėtimas slavų erdvėje, „Tautos praeitis” 1, 1962, nr 4, s. 501–502.

Jack S.M., The ‘Debatable Lands’, terra nullius, and Natural Law in the Sixteenth Century, „Northern History” 41, 2004, nr 2, s. 289–290.

Jakubowski J., Przykład zmienności granic administracyjnych na Litwie w w. XVI, „Ateneum Wileńskie” 10, 1935, s. 161–164.

Jones R., Categories, Borders and Boundaries, „Progress in Human Geography” 33, 2009, nr 2, s. 185–186.

Jones R., The Spatiality of Boundaries, „Progress in Human Geography” 34, 2010, nr 2, s. 263–267.

Karp H.J., Grenzen in Ostmitteleuropa während des Mittelalters, Köln 1972.

Kowalczyk E., Rajgród 1360 r. Przyczynek do dziejów granicy mazowiecko-krzyżackiej, „Kwartalnik Historyczny” 113, 2006, nr 3, s. 5–18.

Kristof L.D., The Nature of Frontiers and Boundaries, „Annals of the Association of the American Geographers” 49,1959, nr 3, s. 269–282.

Łowmiański H., Studia nad dziejami Wielkiego Księstwa Litewskiego, Poznań 1983.

Małłek J., Granice państwowe, kościelne i administracyjne Prus Książęcych w XVI w., „Komunikaty Mazursko-Warmińskie” 1966, nr 1, s. 131–139.

Maroszek J., Pogranicze Litwy i Korony w planach króla Zygmunta Augusta: z historii dziejów realizacji myśli monarszej między Niemnem a Narwią, Białystok 2000.

Michaluk D., Памежныя спрэчки памиж Каронай і Вялікім Княствам Літоўскім у 16–17 стст. На прыкладзе Мельницкай и Берасцейскай земляў, „Гістарычны альманах” 5, 2001, s. 23–53.

Michaluk D., Ziemia mielnicka województwa podlaskiego w XVI–XVII wieku. Osadnictwo, własność ziemska i podziały kościelne, Toruń 2002.

Natanson-Leski J., Dzieje granicy wschodniej Rzeczypospolitej. Granica moskiewska w epoce Jagiellońskiej, cz. 1, Lwów–Warszawa 1922.

Natanson-Leski J., Epoka Stefana Batorego w dziejach granicy wschodniej Rzeczypospolitej, Warszawa 1930.

Novak P., The Flexible Territoriality of Borders, „Geopolitics” 2011, nr 16, s. 741–767.

Pociecha W., Królowa Bona (1494–1557). Czasy i ludzie odrodzenia, t. 3, Poznań 1958.

Schubert E., Fürstliche Herrschaft und Territorium im späten Mittelalter, München 2006.

Schubert E., Der Rätselhafte Begriff „Land” im späten Mittelalter und in der frühen Neuzeit, „Concilium Medii Aevi” 1998, s. 15–27.

Spuler B., Mittelalterliche Grenzen in Osteuropa. I. Die Grenze des Großfürstentums Litauen im Südosten gegen Türken und Tataren, „Jahrbücher für Geschichte Osteuropas” 1941, z. 2/4, s. 152–170.

Szweda A., Methoden der Schlichtung von Grenzstreitigkeiten zwischen Polen-Litauen und dem Deutschen Orden nach Abschluss des Friedens von Brześć im Jahre 1435. Am Beispiel des in Toruń und Nieszawa wirkenden Grenzgerichts, w: Grenze und Grenzüberschreitung im Mittelalter. 11. Symposium des Mediävistenverbandes vom 14. bis 17. März 2005 in Frankfurt an der Oder, Berlin 2007, s. 54–65.

Szweda A., Tryb i metody przeprowadzania delimitacji między Królestwem Polskim a państwem zakonu krzyżackiego w Prusach w XIV i XV wieku, w: Pogranicza: przestrzeń kulturowa, Olsztyn 2007, s. 15–26.

Šabuldo F., „Semiono žmonės”. Jų teritorija ir vaidmuo Krymo ir Lietuvos politiniuose santykiuose XV a. pabaigoje, „Lietuvos istorijos metraštis” 1, 2010 [2011], s. 5–21.

Varakauskas R., Lietuvos ir Livonijos santykiai XIII–XVI a., Vilnius 1982.

Varakauskas R., Lietuvos ir Livonijos santykių po Pabaisko mūšio klausimu, „Lietuvos TSR aukštųjų mokyklų mokslo darbai. Istorija” 14, 1974, s. 45–59.

Wenskus R., Das Ordensland Preussen als Territorialstaat des 14. Jahrhunderts, w: Ausgewählte Aufsätze zum frühen und preußischen Mittelalter, red. H. Patze, Sigmaringen 1986, s. 347–382.

Wilkiewicz-Wawrzyńczykowa A., Spory graniczne polsko-litewskie w XV–XVII w., Wilno 1938.

Wojtkowiak Z., Delimitacja litewsko-kurlandzka z 1584 roku, „Lituano-Slavica Posnaniensia Studia Historica” 3, 1989, s. 270–276.

Wojtkowiak Z., Dryświaty – rubież litewska w średniowieczu, „Lituano-Slavica Posnaniensia. Studia Historica” 1, 1985, s. 115–139.

Wojtkowiak Z., Lithuania Transwilniensis saec. XIV–XVI. Podziały Litwy północnej w późnym średniowieczu, Poznań 2005.

Wojtkowiak Z., Północna granica Litwy w średniowieczu. „Limites inter Litvaniam et Livonia” z 1473, w: Poznań – Wilnu. Studia historyków w roku tysiąclecia Państwa Litewskiego, red. Z. Wojtkowiak, Poznań 2010, s. 213–270.

Żdan M., Stosunki litewsko-tatarskie za czasów Witołda, w. ks. Litwy, „Ateneum Wileńskie” 7, 1930, nr 3–4, s. 529–601.

Грушевський М., Історія України-Руси, t. 4, Киів–Львів 1907.

Грушевський М., Южнорусскіе господарскіе замки въ половине XVI века, „Историко-статистическій очеркъ. Университетския известія” 30, 1890, nr 2, s. 1–33.

Петрунь Ф., Нове про татарську старовину Бозько-Дністрянського степу, „Східний світ” 1928, nr 6, s. 162–263.

Петрунь Ф., Східня межа Великого Князівства Литовского в 30-х роках XV сторіччя, w: Збірник Історично-філологічного відділу УАН. Ювілейний збірник на пошану акад. М.С. Грушевського, Київ 1928, s. 165–168.

Петрунь Ф., Ханські ярлики на українські землі (До питання про татарську Україну), „Східний світ” 1928, nr 2, s. 170–185.

Темушев В.Н., „Вайна пад час міру”. Першая памежная вайна ВКЛ з Масквою (1486–1494), „Беларускі Гістарычны Агляд” 15, 2008, s. 5–48.

Темушев В.Н., Гомельская земля в конце XV – первой половине XVI в. Территориальные трансформации в пограничном регионе, Квадрига 2009.

Темушев В.Н., На ўсходняй мяжы Вялікага Княства Літоўскага (сярэдзіна XIV – першая палова XVI ст.), Смаленск 2014.

Темушев В.Н., Река Угра – вековой страж московско–литовской границы, w: Новая локальная история. Пограничные реки и культура берегов. Материалы второй Международной Интернет-конференции. Ставрополь, 20 мая 2004 г., Ставрополь 2004, s. 305–317.

Темушев В.Н., Феномен московско–литовского порубежья XV в., w: Вялiкае княства Літоўскае і яго суседзі ў XIV–XV стст. Cаперніцтва, супрацоўніцтва, урокі: да 600-годдзя Грунвальдскай бітвы: матэрыялы Міжнар. навук. канф. (Гродна, 8–9 ліп. 2010 г.), Мінск 2011, s. 199–206.

Темушев В.Н., Формирование московско-литовской границы в XV – начале XVI в., „Studia Historica Europae Orientalis. Исследования по истории Восточной Европы, Научный сборник” 1, 2008, s. 56–76.

Темушев В.Н., К вопросу о московско-литовской границе XV в. (владения князей Крошинских), „Древняя Русь. Вопросы медиевистики” 2005, nr 3(21), s. 102–103.

Темушев В.Н., К вопросу о московско-литовской границе XV в. (владения князей Крошинских), „Ruthenica” 2007, nr 6, s. 299–307.

Темушев В.Н., Сведения о московско-литовском пограничье в посольских книгах времени Ивана ІІІ, w: Труды кафедры истории России с древнейших времен до XX века, Санкт Петербург 2006, s. 294–306.

Шабульдо Ф.М., „Семeновы люди”. Их территория и роль в политических отношениях между Крымом и Литвой на исходе XV века, „Ruthenica” 2010, nr 9, s. 57–73.

Шабульдо Ф.М., Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского, Киев 1987.


Refbacks

  • There are currently no refbacks.

Partnerzy platformy czasopism